На сьогоднішній день миготлива аритмія є найпоширенішим захворюванням в кардіології.
Такий стан негативно впливає на скорочувальну функцію серця, оскільки замість скорочення передсердя мерехтять в хаотичному порядку, а шлуночки працюють нерегулярно. Миготлива аритмія супроводжується запамороченням, перебоями в роботі серця та віддишкою.
Миготлива аритмія – симптоми, лікування, діагностика
Для миготливої аритмії характерно таке ускладнення, як застій і відповідно згущення крові в передсердях. А це означає, що у вушках передсердь можуть утворюватися тромби. Якщо тромб або частина замкнутого простору передсердь потрапить в лівий шлуночок, то вони можуть потрапити до судин в будь-якій частині організму. Таким чином і виникає емболія артерії, тобто перекриття кровотоку. Ускладнення емболії залежать від тієї області судинного басейну, де вона знаходиться. Наприклад, при закупорці нижніх кінцівок у людини можлива гангрена, серцевої артерії – інфаркт міокарда, артерій головного мозку – інсульт.
Оскільки наслідки миготливої аритмії можуть бути дуже серйозними, у світовій практиці велике значення надається профілактики тромбоемболії. Профілактичними препаратами є так звані антикоагулянти, які знижують згортання крові. Доведено, що прийом препаратів майже в десять разів знижує ймовірність розвитку ускладнень миготливої аритмії. Але слід знати, що їх прийом в неадекватних дозах може стати причиною кровотеч, які є небезпечними для життя. Тому призначенням і підбором дози препарату повинен займатися тільки кардіолог. Крім того, пацієнт повинен регулярно здавати кров на рівень протромбіну.
Примітно, що антиоагулянти підходять не кожному пацієнту: у багатьох вони викликають непереносимість.
У сучасній кардіології ліквідація вогнища тромбозу проводиться без хірургічної операції. Якщо два десятиліття тому закриття вушка лівого предсердья вимагало операції на відкритому серці, то тепер подібну маніпуляцію здійснюють через прокол. Спочатку ендоваскурні хірурги заповнювали вушка передсердя своєрідними «затичками», а потім в області вушка стали фіксувати спеціальні пристрої, які надійно захищають від розвитку тромбозу.
Подібну операцію проводять тільки після точної діагностики (УЗД, КТ) та під місцевим знеболенням. В стегновій вені робиться прокол, потім вводять гнучкий катетер в порожнину правого передсердя. Звідси катетер направляють у ліве передсердя, тобто в його вушко і за допомогою того самого катетера встановлюють пристрій, що закриває порожнину. Операція проводиться протягом години і під контролем ультразвуку та рентгену. Пацієнту залишається виконувати призначення лікаря і приймати препарати, антикоагулянти.