Производитель: Артериум Корпорация


Торгова назва

Лідокаїну гідрохлорид

  

АТХ код

 N01B B02

  

Діюча речовина

Лідокаїну гідрохлорид

  

Механізм дії

Лідокаїн – активний місцевий анестетик, що використовується
для всіх видів місцевого знеболення: термінальної, провідникової та
інфільтраційної анестезії. Термінальна місцева анестезія забезпечується шляхом
блокування виникнення та проходження нервового імпульсу. Лідокаїн стабілізує
проникність мембрани нервових клітин для іонів натрію. Після аплікації даного
препарату на слизову оболонку ротової порожнини, глотки, горла та бронхів через
1 хвилину забезпечується локальна анестезія, яка продовжується 5 — 6 хвилин.
Досягнута знижена чутливість поступово відновлюється протягом 15 хвилин, без
подразнення.

Відносна токсичність Лідокаїну залежить від концентрації
розчину. При збільшенні концентрації (1 и 2%) токсичніть також збільшується.

  

Показання до застосування

Лідокаїн гідрохлорид призначають дорослим і дітям (старших 2
років) для місцевої анестезії шкіри і слизових оболонок перед невеликими
хірургічними втручаннями в стоматології, отоларингології, щелепно-лицьовій
хірургії, акушерстві, офтальмології, дерматології та гінекології. Також
препарат використовується для блокад нервів та нервових сплетінь при різних
больових синдромах. Окрім того, даний лікарський засіб використовується перед
введенням інтубаційних трубок та катетерів (при ендоскопічних та інших
інструментальних дослідженнях).

  

Протипоказання

  • Дітям до 12 років;
  • Вагітність та період лактації;
  • Гіперчутливість до компонентів препарату чи до інших амідних
    місцевоанестезуючих препаратів;
  • Кардіогенний шок;
  • АV блокада II-III ступенів, брадикардія, виражена гіпотензія,
    гіповолемія;
  • Синдром слабкості синусового вузла, синдром Адамса-Стокса,
    WPW-синдром, тяжка серцева недостатність, повна поперечна блокада серця;
  • Тяжка печінкова та/чи ниркова недостатність, порфірія;

Побічна дія

Алергічні реакції: свербіж шкіри, кропив’янка, шкірні висипи,
анафілактоїдні реакції, кон’юнктивіт та інше;

Місцеві реакції: пекуче відчуття, котре зникає з початком
анастезуючої дії;

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання;

З боку дихальної системи: диспное, зупинка дихання, задишка;

З боку серцево-судинної системи: при перебільшенні дозування
– гіпотонія, брадикардія, при одночасному введенні з вазодилятатором –
тахікадія, поперечна блокада серця, гіпертензія, коллапс, уповільнення
провідності серця, периферична вазодилятація, аритмії, біль у грудній клітині,
зупинка серцевої діяльності;

З боку нервової системи: головний біль, головокружіння,
слабкість, ейфорія, руховий неспокій, ністагм, втрата свідомості, порушення
сну, тремор, слухові та зорові (диплопія, світлочутливість) порушення, тризм,
парестезії, судоми (частіше при гіперкапнії чи ацидозі), параліч дихальних
м’язів, оніміння губ та язику (при використанні в стоматології);

Інше: відчуття жару чи холоду, гіпотермія, оніміння кінцівок.

  

Передозування

Симптоми пов’язані з пригніченням нервової та
серцево-судинної систем: нервозність, депресія, слабкість, запаморочення, кома,
тремор, дезорієнтація, порушення зору, асфіксія, нудота, блювання, блокади
серця, ейфорія, астенія, гіпотензія, брадикардія, іноді судоми (при
концентрації лідокаїну у крові близько 0,01 мг на 1 кг маси тіла).

Лікування: необхідно припинити надходження препарату,
забезпечити доступ свіжого повітря або застосувати надходження кисню та за
необхідності провести штучне дихання. При гіпотензії можна призначити
симпатоміметики в комбінації з агоністами бета-рецепторів, вазоконстриктори.
При брадикардії застосувують атропін 0,5 — 1 мг довенно. При судомах вводять 5
— 15 мг діазепаму. Можна застосовувати барбітурати, бензодіазепіни короткої
дії. У випадку зупинки серця — негайно почати масаж серця, за необхідності – інтубація
та ШВЛ. Специфічних антидотів немає.

Режим дозування

Для провідникового знеболення у дорослих застосовується
звичайна доза 100-200 мг лідокаїну (5-10 мл в розчині). Для місцевої анестезії
використовують підшкірно, внутрішньом’язево та місцево на слизові оболонки. Для
знеболення в офтальмологічній практиці інстилюють  у кон’юнктивальний мішок по 2 краплі розчину
з інтервалом у 30-60 секунд перед хірургічним втручанням чи обстеженням. У
дітей добова доза не повинна перевищувати 3 мг/кг.

  

Форма випуску

розчин для ін’єкцій 20 мг/мл амп. 2 мл, № 10

  

Виробник

Корпорація Артеріум

  

Умови зберігання

Зберігати у темному місці при температурі, що не перевищує
250С.

  

Взаємодія з іншими лікарськими засобами і алкоголем

Етанол посилює пригнічення дихального центру.

Лідокаїн пригнічує кардіотонічну дію серцевих глікозидів.
Лідокаїн посилює пригнічуючу дію на дихальний центр препаратів для наркозу,
седативних і снодійних. При одночасному прийомі з бета-блокаторами необхідно
зменшувати дозу Лідокаїну. При одночасному прийомі препарату з прокаїнамідом
можливі галюцинації. Лідокаїн не можна змішувати з іншими лікарськими засобами
в одній ємності.

Не рекомендується вживати алкоголь під час застосування
даного препарату.

  

Умови продажу в аптеці

За рецептом.

За більш детальною інформацією звертайтесь до офіційної
інструкції до препарату.

Аналоги Лидокаин:

Торговое название Производитель
Версатис
Лидокаина гидрохлорид Артериум Корпорация

Добавить комментарий