Лекарства

Папаверин

Производитель: Здоровье

  

Торгова назва

Папаверин

  

АТХ код

A03AD01

  

Діюча речовина

Папаверину гідрохлорид

  

Механізм дії

Препарат Папаверин має спазмолітичну та гіпотензивну дії. Папаверин знижує
тонус та зменшує скорочувальну діяльність гладеньких м’язових волокон, у
зв’язку з чим виникають судинорозширювальний та спазмолітичний ефекти. Препарат
інгібує фермент фосфодіестеразу, чим спричиняє внутрішньоклітинне накопичення
цАМФ. Накопичення цАМФ викликає порушення скоротливої діяльності гладеньких
м’язів. Вплив препарату на ЦНС (центральну нервову систему) виражений слабо –
проявляє седативний ефект лише в високих дозах.

  

Показання до застосування

  • Спазми органів черевної порожнини (спастичний коліт, пілороспазм,
    холецистит, жовчнокам’яна хвороба).
  • Спазми периферичних судин (в т.ч. ендартеріїт).
  • Спазм мозкових судин.
  • Спазми сечовивідних шляхів (в т.ч. ниркова коліка).
  • Спазм коронарних судин (в т.ч. гострий інфаркт міокарда, стенокардія).

  

Протипоказання

Препарат Папаверин не слід застосовувати у осіб з індивідуальною
гіперчутливістю до папаверину, його аналогів, допоміжних компонентів, при
артеріальній гіпотензії, порушенні атріовентрикулярної провідності, пригніченні
дихання, одночасному прийомі інгібіторів МАО (моноаміноксидази), глаукомі,
недостатності функції печінки, коматозних станах. Не застосовують дитям віком
до року.

Безпека і ефективність використання препарату Папаверин у періоді
вагітності/лактації не встановлені.

З обережністю застосовують літнім хворим, пацієнтам з недостатністю серця з
явищами декомпенсації, нирковою недостатністю, хворим із черепно-мозковою
травмою, надшлуночковою тахікардією, недостатністю надниркових залоз, при
гіпотиреозі, шокових станах, гіперплазії простати.

З обережністю призначають внутрішньовенні ін’єкції розчину при стенозуючому
коронаросклерозі.

  

Побічна дія

З боку периферичної та центральної нервової системи: підвищена пітливість,
сонливість, слабкість, запаморочення, головний біль.

З боку органів чуття: диплопія, інші розлади зору.

З боку травного тракту: нудота, анорексія, запор, діарея, сухість у роті,
підвищення активності АлАТ, АсАТ (печінкових трансаміназ).

Лабораторні показники: еозинофілія.

З боку серцево-судинної системи: аритмія, артеріальна гіпотензія,
тахікардія, асистолія, часткова/повна AV-блокада, шлуночкова екстрасистолія,
колапс, тріпотіння шлуночків.

З боку органів дихання: порушення дихання (апное).

Алергічні реакції: гіперчутливість.

Дерматологічні порушення: почервоніння шкіри верхньої частини тулуба, рук
та обличчя, свербіж, кропив’янка, висипання на шкірі.

Інші: реакції у місці введення.

  

Передозування

Симптоми передозування: диплопія, інші порушення зору, слабкість, сухість у
роті, ністагм, запор, гіпервентиляція, атаксія, артеріальна гіпотензія,
тахікардія, асистолія, колапс, тріпотіння шлуночків. При застосуванні розчину у
високих дозах, швидкому введенні його у вену можливі розвиток аритмії та повної
AV-блокади.

Лікування передозування: негайно припинити введення препарату,
симптоматична терапія.

  

Режим дозування

Препарат Папаверин застосовують внутрішньом’язово, підшкірно або
внутрішньовенно.

Дорослим, дітям віком від 14 років вводять по 10–40 мг (0,5–2 мл) 2 %
розчину підшкірно або внутрішньом’язово; внутрішньовенно вводять дуже повільно
(3–5 мл/хвилину), розчинивши 1 мл 2 % (20 мг) розчину папаверину в 10–20 мл 0,9
% розчину NaCl.

Для пацієнтів літнього віку стартова доза не повинна перевищувати 0,5 мл 2
% розчину (10 мг).

Максимальні дози для дорослих при внутрішньом’язовому або підшкірному
введенні: добова – 15 мл 2 % розчину (300 мг), разова – 5 мл 2 % розчину (100
мг); при внутрішньовенному введенні: добова – 6 мл 2 % розчину (120 мг), разова
– 1 мл 2 % розчину (20 мг).

Разова доза для дітей віком 1–14 років становить 0,7–1 мг/кг маси тіла.
Дітям препарат застосовують 2–3 рази/добу. Максимальна добова доза (незалежно
від способу введення):

дітям 1–2 років – 1 мл 2 % розчину (20 мг);

дітям 3–4 років – 1,5 мл 2 % розчину (30 мг);

дітям 5–6 років – 2 мл 2 % розчину (40 мг);

дітям 7–9 років – 3 мл 2 % розчину (60 мг);

дітям 10–14 років – 5 мл 2 % розчину (100 мг).

Внутрішньовенно препарат Папаверин слід вводити під контролем частоти
серцевих скорочень, артеріального тиску, електрокардіограми.

  

Форма випуску

Розчин для ін’єкцій 2 % в ампулах по 2 мл № 5, № 10

  

Виробник

ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я», Україна

  

Умови зберігання

При температурі не вище +25°С.

  

Взаємодія з іншими ліками і алкоголем

При одночасному застосуванні з серцевими глікозидами спостерігається
зниження загального периферичного опору судин та посилення скорочувальної
функції серця.

При одночасному прийомі препаратів метилдопа, допегіт, леводопа зменшується
їх ефективність.

При застосуванні папаверину гідрохлориду разом з антигіпертензивними
засобами підсилюється антигіпертензивний ефект.

При одночасному застосуванні препаратів, що пригнічують ЦНС, підвищується
їх токсичність.

Сумісний з дибазолом, несумісний з кофеїн-бензоатом натрію.

У період використання препарату Папаверин необхідно припинити вживання
алкоголю.

  

Умови продажу в аптеці

Продаж за рецептом.

Більш детальну інформацію читайте в офіційній інструкції до препарату.

Аналоги Папаверин:

Торговое название Производитель
Папаверина гидрохлорид